37 Практик Бодгісатв

Намо Локешварая! Уклін і слава Локешварі! Святобливо тілом, мовою і подумки шану завше воздаю верховному Учителю й захиснику Ченре́зіку, котрий, хоча і бачить, що усі явища насправді ні виникають, ні щезають, сповна присвятився во благо всіх істот. Досконалі будди, джерело благ і щастя, постають від реалізації істинної Дгарми. Тому що здійснення таке від того є, наскільки ві́даєш і практикуєш Дгарму, тут варто роз’яснити чин буддових нащадків.

1. Тепер, коли безцінний корабель талану й привілеїв, якого важко досягнути, є твоїм, аби звільнитись із самса́ри океану та інших з нього визволяти, вдень і вночі невпинно й чуйно прислухайся, осмислюй, медитуй – так практикують бодгіса́тви.

2. Прив’язання до близьких – як збурена вода. До недругів відраза – немов вогонь палю́чий. Полиш ти вітчий дім, в якому, наче та пітьма, є звичним забуття того, чого уникати й що приймати, – так чинять бодгісатви.

3. Як уникаєш місць негожих, емоції недобрі поступово меншають. Якщо не відволікаєшся, добрі нахили спонтанно розкриваються. В ясному усвідомленні міцніє віра в Дгарму. Тримайся усамітнення – так практикують бодгісатви.

4. Кохані й давні друзі всі розлучаться. Майно, тяжко набуте, залишиться позаду. Свідомість, цей мандрівний гість, покине геть притулок твого тіла. Думки про це життя ти відпускай – так практикують бодгісатви.

5. Якщо в стосунках з кимось зростають три отрути у тобі, вивчення, осмислення і медитація сходять нанівець, а любов і співчуття згасають, уникай таких недобрих друзів – так чинять бодгісатви.

6. Якщо піклуєшся про друга справжнього, духовного, вичерпуються вади, а чесноти ростуть, як місяць-молодик. Цінуй учителів духовних більше, ніж власне тіло, – так практикують бодгісатви.

7. Який же бог мирський, сам не вільний від самсари круговерті, здатний когось дійсно врятувати? Тому, коли шукаєш захисту, бери Притулок у неоманних Трьох Перлин – так практикують бодгісатви.

8. Побідоносний вчив, що всі нестерпні муки нижчих станів є наслідком недобрих дій. Тому ніколи, навіть під загрозою життю, зла не чини – так практикують бодгісатви.

9. Утіхи й насолоди в усіх самсарних станах такі ж скороминучі, як на траві роса – вони вмить щезають. Прагни стану позамежного, в якому звільнення незмінне, – так практикують бодгісатви.

10. Що робитимеш зі своїм щастям особистим, коли страждають твої незліче́нні матері, які тебе любили? Оскільки прагнеш їх звільняти від сум’яття й болю, зароджуй безмірну бодгічітту – так практикують бодгісатви.

11. Бажання щастя лиш для себе – причина всіх страждань. Чин ума і серця творити добро іншим пробуджує до стану досконалого просвітлення. Своє щастя, все цілком, обмінюй на страждання інших – так практикують бодгісатви.

12. Навіть коли інші, засліплені жадобою, тебе окрадають чи когось до цього спонукають, присвячуй щедро їм усе, що маєш, все, що дає втіху, і своє тіло й усе своє минуле, теперішнє й майбутнє благо – так практикують бодгісатви.

13. Навіть коли тобі, безвинному, інші ладні голову зітнути, бери на себе – з усієї сили співчуття – все їхнє лиходійство – так практикують бодгісатви.

14. Навіть коли інші на весь широкий світ чутки брудні плетуть про тебе, своєю чергою ти одзивайся із любов’ю про добрі риси тих людей – так практикують бодгісатви.

15. Навіть коли інші перебирають твої хиби і ганьблять тебе на людях, вклоняйся їм усім ти шанобливо, вбачаючи в них вчителя і друга, – так практикують бодгісатви.

16. Навіть коли інші, про кого дбав ти як про рідне чадо, тебе за ворога вважають, люби їх з особливо сильним співчуттям, як мати – своє хвореє дитя, – так практикують бодгісатви.

17. Навіть коли інші, рівні тобі чи нижчі, в полоні зверхності тебе паплюжать, подумки вознось їх шанобливо, як ґуру над своєю головою – так практикують бодгісатви.

18. Навіть як ти в злиднях і принижений постійно, потерпаєш від тяжких хвороб і від злощасних сил, духом не занепадай, а безстрашно на себе приймай усі гріхи й страждання всіх істот – так практикують бодгісатви.

19. Навіть якщо ти славетний і багатьма шанований, чи імущий наче Вайшравана, не чванись, натомість добре пам’ятай: лаври й гори золоті не мають сутності – так практикують бодгісави.

20. Якщо лиходіїв внутрішніх – злості й негативності своєї – не здолав, боротьба із зовнішніми ворогами лише множить їх. Тож силою любові й співчуття приструнюй плин своїх думок – так практикують бодгісатви.

21. Бажання, яким потураєш – як вода солона: що більше п’єш, то більша спрага. Негайно відпускай всі прив’яза́ння, все що тебе чіпляє, – так практикують бодгісатви.

22. Всі явища є проявом свідомості твоєї; усе – як твоє мислення. Суть свідомості одвічна не залежить від обумовлень і крайнощів думок. Отож дивися в неї і не слідуй за думками – не чіпляйся за жоден знак суб’єкта і об‘єкта сприйняття – так практикують бодгісатви.

23. Коли сприймаєш щось приємне – хай воно прекрасним навіть, як веселка літня, видається, – пам’ятай, що все проявне насправді є оманне, й до нього не прив’язуйся – так практикують бодгісатви.

24. Страждання – це наче бачити вві сні загибель малюка́. О, як же це виснажує – сприймати, як реальні, явища примарні! Отож як маєш справу з чимось неприємним, усвідомлюй його ілюзорність – так практикують бодгісатви.

25. Якщо на просвітлі́ння ти націлений, слід офірувати навіть своє тіло, а майно і погот і́в. Щедрим будь, при цьому не чекаючи чогось навзамін чи дозрівання карми гарної, – так практикують бодгісатви.

26. Без дисципліни ти не здатний помогти собі; тоді твої потуги помагати іншим – сміховинні. Тож практикуй етичну дисципліну без жодних сподівань та мирських інтересів – так чинять бодгісатви.

27. Для бодгісатв, що прагнуть втіхи доброчестя, всі кривдники – дорогоцінний скарб. Тож не тримаючи обра́зи ні на кого і непоко́ю не піддаючись, плекай в собі терпіння – так практикують бодгісатви.

28. Навіть шраваки та прат’єкабудди, націлені лише на власнеє спасіння, стараються так ревно, немов би прагнуть загасити вогонь на своїй голові. Ти ж цю основу добрих якостей, сумлінну наполегливість, плекай на благо всіх істот – так чинять бодгісатви.

29. Проникливе прозріння, що з правильного зосередження, розчиняє недуги неусвідомлених думок. Це розуміючи, плекай медитативне зосередження, що проникає навіть поза межі чотирьох безформних рівнів, – так практикують бодгісатви.

30. Без ясної мудрості, решти параміт є недостатньо щоби справді просвітлитися. Тож засобами вмілими плекай вира́зну мудрість усвідомлення, що лине за межі концепційності трьох сфер, – так практикують бодгісатви.

31. Хоч би яке враження «духовної людини» ти справляв, ти не чиниш згідно Дгарми, якщо не оглядаєш свій стан неусвідомлення й свої поми́лки. Тому перевіряй свій стан постійно і світлом усвідомлення насті́йного звільняйсь від своїх хиб – так практикують бодгісатви.

32. Якщо в полоні кепських почуттів базікаєш про вади бодгісатв, ти хибиш і губиш сам себе. Не обговорюй хиби тих, хто на шляху Магаяни, – так практикують бодгісатви.

33. Корисливість і марнолюбство викликають чвари й гайнують процес навчання, мислення і медитації. Тож не прив’язуйся до друзів, родичів і благодійників – так практикують бодгісатви.

34. Груба мова непокоїть розум та викривляє дії бодгісатв. Зречися мови незугарної, яка для інших неприємна, – так практикують бодгісатви.

35. Якщо емоцій і думок ти не розпізнає́ш і звикаєш до неусвідомлення, це важко потім подолати протидіями. Загострюй меч чіткого усвідомлення, й тієї миті, як емоція недобра чи погана думка виникає, негайно ж утинай її – так практикують бодгісатви.

36. Отож, ти хоч би де і що робив, запитуй себе завжди: «В якому стані є моя свідомість? Яким є ум мій у цю мить?». Дій на благо всіх істот, завжди тренуючи уважне споглядання й усвідомлення сумлінне – так практикують бодгісатви.

37. Щоби всіх істот у їх безмежній кількості звільняти від страждань, всю добру силу, що походить від старань практикувати такий чин бодгісатв, присвячуй на благо цілковитого просвітлення, пам’ятаючи, що всі три сфери є насправді чисті.

Слідуючи вченням просвітлених майстрів, що викладені в сутрах, тантрах і в роз’ясненнях до них, їхнє значення я підсумував у «Тридцять сім бодгісатвічних практик» – для тих, хто серцем тягнеться до цього шляху буддових нащадків. У науках я освічений не дуже, і розумом простий, тому цей твір – не розумова вправа на втіху схоластам. Та оскільки покладався я на сутри й на одкровення святих мудреців, то вважаю, що в цих бодгісатвічних практиках немає вад.

Проте такому недалекому, як я, важко осягнути глибину і велич чину бодгісатв. Тому й молю усіх святих пробачити мені поми́лки, такі як протиріччя й недоладність думки. У силу блага, що від цього, хай же всі мандрівники стануть, завдяки чудовій вищій та відносній бодгічітті, як захисник Ченрезік, який не підлягає жодним крайнощам – ані самсарного буття, ні спокою нірвани.

Цей твір написав, на благо своє та всіх істот, чернець Тхоґме, тлумач писань і міркувань, у неоціненній печері, що в місцині Нґюлчу.

З тибетської мови переклав Ярослав Литовченко в 2015 році в Непалі, на основі коментарів Ґарчена Рінпоче та детальних пояснень схоласта-йоґіна Мінґ’юра Дорджє. Редаґувала, даючи цінні поради, Лама Журавка Дазанґ. Авторське право на цей український переклад © Ярослав Литовченко, 2015